Йова, 12:24 - Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!
Пустелі бувають різні...
На джипах одні... Навздогін...
А в інших - тяжкі вони, слізні...
Розпач і біль! Ти- один...
Іти вже немає сили...
Ти спраглий... Немає води...
За крок вже стоїш від могили...
І смерті говориш: прийди!
Тяжка та є спрага! Самотність...
Здається, нема ні душі...
Розбила тебе непритомність...
А є ще й за тебе слабші...
Підводься! Ставай на коліна!
Бог поруч з тобою іде!
Якщо твоя доля- руїна...
Молись! І Бог вихід знайде!
Потрібна тобі та пустеля!
Смирення! Освячення тут!
Вона- тимчасова оселя!
У Небо! До Батька маршрут!!!
Ісус Сам пройшов цю дорогу!
Він вистояв- вистоїш ти!
Віддай Богу серця тривогу-
Щоб ласку, любов в Нім знайти!!!
За пагорбом все закінчиться!
Довірся і будеш ти жить!
Дай Богу у серце вселиться-
І Бог тебе благословить!!!
Бог - поруч! За руку тримайся!
За пагорбом жде караван!
За душу борись! Не здавайся!
Приходь до Ісусових Ран!
Як тяжко- біжи на Голгофу!
Спасіння твоє- з Його ран!
Не вийшло- біжи туди знову!
Відкрий Йому гріх свій і стан!!!
Пустелі всі мають початок
Пустелі всі мають кінець.
Там не допоможе твій статок
За гроші не купиш вінець!!!
Пустелю пройти доведеться!
Ісус там пройшов- ти пройдеш!
А поміч у Бога знайдеться
Від Слова і Духа візьмеш!!!
Бо іншого шляху немає!
Господь вузький шлях цей вказав!
Для тих, хто про душу подбає
Хто в Небо вселитись жадав!!!
Такою вузька є дорога!
І іншого шляху- нема!
Якщо клав надію на Бога!
Життя ти прожив не дарма!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 2499 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : 5) Сердцу не прикажешь (2005) - Сергей Дегтярь Я покинул христианскую церковь "Слово Жизни" ещё в 2003 году, но платоническое чувство влюблённости не покидало меня никогда. Я жил уже отдельно от церкви и ничего оней не знал, однако любовь к ней всё больше и больше росла. Сказать ей это я не мог, потому, что она не воспринимала меня серьёзно. После моих признаний в любви, мне кажется, она ещё больше стала меня презирать. А я ничего не мог поделать с этим чувством. Я питал надежду, что рано или поздно, когда нибудь она меня полюбит, но, я был, видимо слеп в своих чувствах и не видел реальности. Через пять лет, когда я позвонил ей, чтобы узнать как у неё сложилась жизнь - она ответила, что по прежнему одинока и нет того мужчины, который ей необходим. На ваопрос, нравлюсь ли я ей - она ответила, что нет. Она сказала, что ей нравятся другие мужчины.